ввергнутий

вве́ргнутий

(увергнутий), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ввергнути.

Значення в інших словниках

1. ввергнутий — вве́ргнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ввергнутий — ВВЕ́РГНУТИЙ (УВЕ́РГНУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вве́ргнути. Їй хотілось лише одного: бути за тридев'ять земель від цього міста, від своєї нещасної батьківщини, ввергнутої в море горя і жаху (В. Собко); // вве́ргнуто, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. ввергнутий — ВВЕ́РГНУТИЙ (УВЕ́РГНУТИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вве́ргнути. Їй хотілось лише одного: бути за тридев’ять земель від цього міста, від своєї нещасної батьківщини, ввергнутої в море горя і жаху (Собко, Запорука.., 1952, 20).  Словник української мови в 11 томах