вганяти
вганя́ти
I (уганяти), -яю, -яєш і рідко вгонити (угонити), -ню, -ниш, недок., ввігнати (увігнати) і рідше вгнати (угнати), вжену, вженеш, док., перех.
1》 Примушувати зайти, вбігти, потрапити в що-небудь; заганяти.
Ввігнати в гріб (гроб) кого — призвести до смерті.
2》 З силою всаджувати, встромляти щось куди-небудь.
3》 Доводити кого-небудь до якогось стану (частіше неприємного). Вганяти в піт.
4》 розм. Витрачати на щось певну суму грошей.
II див. уганяти II.
III див. уганяти III.
Великий тлумачний словник сучасної української мови