Значення в інших словниках
-
ведмежа —
ведмежа́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
ведмежа —
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка); Хлопцеві особливо подобалися маленькі ведмежата, що вільно ходили по вольєру, вилазили на дерево...
Словник української мови у 20 томах
-
Ведмежа —
Печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ведмежа —
ВЕДМЕЖА́ (маля ведмедя), ВЕДМЕДЯ́, ВЕДМЕДЕНЯ́, ВЕДМЕДЧА́, МЕДВЕДЯ́ діал. Ведмедиця приводить ведмежат узимку, у барлозі (з журналу); Порався (Максим).. коло малих медведят (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
ведмежа —
Ведмежа́, -жа́ти, -жа́ті, -жа́м; -жа́та, -жа́т
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ведмежа —
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83).
Словник української мови в 11 томах