вербник —
ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
вербник —
ВЕРБНИ́К, ВЕРБНЯ́К, а́, ч., збірн. Зарості верб або верболозу. Тису стискають густі вербняки (Гойда, Сонце.., 1951, 23).
Словник української мови в 11 томах
вербник —
Вербник, -ка м. Вербовая роща. Кролевец. у.
Словник української мови Грінченка