вернений

ве́рнений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вернути.

Значення в інших словниках

1. вернений — ве́рнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вернений — ВЕ́РНЕНИЙ, ВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до верну́ти². Фесенка почала розбирати злість, і він згадав свої анонімні листи, вернуті йому назад (І. Нечуй-Левицький); Сей Мстиславич був вигнаний братами і вернений на стіл Казимиром (М.  Словник української мови у 20 томах
3. вернений — Ве́рнений і ве́рнутий (від верну́ти) ве́рнутий і ве́рнений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)