Великий тлумачний словник сучасної мови

взаємовідношення

взаємовідно́шення

-я, с.

Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв'язку, взаємодії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. взаємовідношення — взаємовідно́шення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. взаємовідношення — 1. див. взаємини 2. супостава  Словник чужослів Павло Штепа
  3. взаємовідношення — ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Відношення пов'язаних між собою, взаємозумовлених предметів, явищ; взаємзв'язок. Людське суспільство внесло значні корективи у взаємовідношення у ландшафтній системі.  Словник української мови у 20 томах
  4. взаємовідношення — ВЗАЄМОЗВ'ЯЗО́К (взаємний зв'язок, залежність між явищами, предметами тощо), ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, ВІДНО́ШЕННЯ, ВЗАЄМОЗАЛЕ́ЖНІСТЬ, ЗВ'Я́ЗАНІСТЬ рідше.  Словник синонімів української мови
  5. взаємовідношення — ВЗАЄМОВІДНО́ШЕННЯ, я, с. Взаємний прояв тих чи інших особливостей внаслідок взаємозв’язку, взаємодії. Питання взаємовідношення громадської думки і правосуддя — надзвичайно складне і тонке: воно ще чекає свого дослідника у правовій науці (Рад. Укр., 25.  Словник української мови в 11 томах