Великий тлумачний словник сучасної мови

вибрязкувати

вибря́зкувати

-ую, -уєш, недок.

Час від часу брязкати, бряжчати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вибрязкувати — вибря́зкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вибрязкувати — ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. вибрязкувати — див. дзвеніти; дзвонити  Словник синонімів Вусика
  4. вибрязкувати — БРЯЖЧА́ТИ (про металеві, скляні і под. предмети — утворювати при ударах дзвінкі й сильні, різкі, але короткі звуки; викликати такі звуки, ударяючи по металевих і под. предметах або трусячи ними); БРЯ́ЗКАТИ, ВИБРЯ́ЗКУВАТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. вибрязкувати — ВИБРЯ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок. Час від часу брязкати, бряжчати. Увіходить Кармелиха, молода, але марна жінка, на ногах вибрязкують кайдани (Вас., III, 1960, 236).  Словник української мови в 11 томах
  6. вибрязкувати — Вибрязкувати, -кую, -єш гл. Бряцать. Желех.  Словник української мови Грінченка