вибуравлювання

вибура́влювання

-я, с.

Дія за знач. вибуравлювати.

Значення в інших словниках

1. вибуравлювання — вибура́влювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вибуравлювання — ВИБУРА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибура́влювати. Недоліки роботи двигуна пов'язані з можливістю вибуравлювання поворотного механізму циліндра (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вибуравлювання — ВИБУРА́ВЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вибура́влювати.  Словник української мови в 11 томах