вивершення

ви́вершення

-я, с.

Дія за знач. вивершити.

Значення в інших словниках

1. вивершення — ви́вершення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вивершення — ВИ́ВЕРШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вершити. Вчасне вивершення будови на другій дільниці важило багато (Н. Рибак); Людина робила революцію й будувала новий порядок речей, нове життя, а той новий порядок речей знайшов непередбачене вивершення в системі терору й узаконеного паскудства (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах
3. вивершення — ЗАКІ́НЧЕННЯ (доведення до останньої стадії якоїсь дії, справи і т. ін.), ЗАВЕ́РШЕННЯ, СКІ́НЧЕННЯ рідше, ДОВЕ́РШЕННЯ рідше; ВИ́ВЕРШЕННЯ (перев. при будуванні). На третій день після закінчення конгресу Крайнєв і Ярина Михайлівна вилетіли до Москви (В.  Словник синонімів української мови
4. вивершення — ВИ́ВЕРШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́вершити. Вчасне вивершення будови на другій дільниці важило багато (Рибак, Гармати.., 1934, 20).  Словник української мови в 11 томах