вивести

ви́вести

див. виводити I.

Значення в інших словниках

1. вивести — ви́вести дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вивести — Ви́вести. Вивести. ● Вивести в поле — ошукати, підманути. Люди самі заложили собі “Січ ”, “Склеп“ і “ Читальню“. Люди не мали нікого інтелігентного, а при тім найшов ся один хитрий, що вивів людий в поле; тепер всі товариства упали, люди нарікають...  Українська літературна мова на Буковині
3. вивести — [вивеистие] -еиду, -еидеиш; мин. -в'іў, -веила; нак. -еидие, -еид'іт'  Орфоепічний словник української мови
4. вивести — ВИ́ВЕСТИ див. виво́дити¹.  Словник української мови у 20 томах
5. вивести — вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..). ви́вести (знайти́) кінці́. З’ясувати що-небудь, дошукатися істини. Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців... (Г.  Фразеологічний словник української мови
6. вивести — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док.  Словник синонімів української мови
7. вивести — Ви́вести, див. виво́дити  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. вивести — ВИ́ВЕСТИ див. виво́дити¹.  Словник української мови в 11 томах
9. вивести — Ви́вести, -ся см. виводити, -ся.  Словник української мови Грінченка