вигвинтити

ви́гвинтити

див. вигвинчувати.

Значення в інших словниках

1. вигвинтити — ви́гвинтити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигвинтити — ВИ́ГВИНТИТИ див. вигви́нчувати.  Словник української мови у 20 томах
3. вигвинтити — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
4. вигвинтити — ВИ́ГВИНТИТИ див. вигви́нчувати.  Словник української мови в 11 томах