вигорнутий

ви́горнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вигорнути.

Значення в інших словниках

1. вигорнутий — ви́горнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигорнутий — ВИ́ГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́горнути. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (П. Панч); // ви́горнуто, безос. пред. З печі попіл вигорнуто на припік (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
3. вигорнутий — ВИ́ГОРНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́горнути. Ілько набрав перші санки вигорнутого із врубу вугілля (Панч, І, 1956, 392).  Словник української мови в 11 томах