вигородити

ви́городити

див. вигороджувати.

Значення в інших словниках

1. вигородити — ви́городити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигородити — ВИ́ГОРОДИТИ див. вигоро́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. вигородити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. вигородити — ВИ́ГОРОДИТИ див. вигоро́джувати.  Словник української мови в 11 томах