вигоряння

вигоря́ння

рідше вигорання, -я, с.

Стан за знач. вигоряти.

Значення в інших словниках

1. вигоряння — вигоря́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вигоряння — ВИГОРЯ́ННЯ, рідше ВИГОРА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. вигоря́ти, вигора́ти. Не варто лякати людей вигорянням водню і майбутнім колапсом – нічого цього немає! (М. Руденко); Ткали з бавовняних ниток, фарбованих мареною, стійкою до прання й вигоряння на сонці (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вигоряння — ВИГОРЯ́ННЯ, рідше ВИГОРА́ННЯ, я, с. Стан за знач. вигоря́ти.  Словник української мови в 11 томах