Значення в інших словниках
-
видавити —
ви́давити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
видавити —
ВИ́ДАВИТИ див. вида́влювати.
Словник української мови у 20 томах
-
видавити —
не ви́давиш сло́ва з кого. Хтось дуже мовчазний, небалакучий. Вони їздять мовчки з Турки в Бориню і назад. Туди і назад. Недарма кажуть, що з Данила Мармури слова не видавиш (С. Чорнобривець).
Фразеологічний словник української мови
-
видавити —
ВИДУ́ШУВАТИ (тиснучи що-небудь, видаляти назовні, видобувати — перев. рідину); ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ, ВИЧА́ВЛЮВАТИ, ВИГНІ́ЧУВАТИ, ВИЖИМА́ТИ рідко. — Док.: ви́душити, ви́давити, ви́тиснути, ви́чавити, ви́гнітити, ви́жати.
Словник синонімів української мови
-
видавити —
ВИ́ДАВИТИ див. вида́влювати.
Словник української мови в 11 томах
-
видавити —
Ви́давити см. видавлювати.
Словник української мови Грінченка