видимати

видима́ти

-аю, -аєш, недок., видути, видую, видуєш і видму, видмеш, док., перех.

Струмом повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись.

Значення в інших словниках

1. видимати — видима́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. видимати — ВИДИМА́ТИ див. видува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. видимати — ВИДУВА́ТИ (струменем повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись), ВИДИМА́ТИ, ВИДМУ́ХУВАТИ розм. — Док.: ви́дути, ви́дмухати. Стояв (бригадир).. перед відкритим отвором печі й наполегливо.. видував з ями останні краплинки металу й шлаку (В.  Словник синонімів української мови
4. видимати — Видима́ти, -ма́ю, -ма́єш; ви́дути, ви́дму, ви́дмеш, ви́дмуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. видимати — ВИДИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ДУТИ, ви́дую, ви́дуєш і ви́дму, ви́дмеш, док., перех. Струмом повітря виганяти, видаляти що-небудь звідкись. Здавалось, там шумить, кипить унизу вогненне море, видимаючи вгору шумовиння (Вас.  Словник української мови в 11 томах
6. видимати — Видимати, -маю, -єш сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.  Словник української мови Грінченка