видувний

видувни́й

-а, -е.

Зробл. способом дуття. Видувний посуд.

|| тех. Пов'язаний з дуттям. Видувний вентиль.

Значення в інших словниках

1. видувний — видувни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. видувний — ВИДУВНИ́Й, а́, е́, техн. Зроблений способом дуття. Буде задіяна нова машина для розширення виробництва видувної упаковки місткістю 100–1000 мл для харчових продуктів і побутової хімії (з Інтернету); // Пов'язаний із дуттям. У І ст.  Словник української мови у 20 томах
3. видувний — ВИДУВНИ́Й, а́, е́. Зробл. способом дуття. Видувний посуд; // техн. Пов’язаний з дуттям. Видувний вентиль.  Словник української мови в 11 томах