Великий тлумачний словник сучасної мови

визволяти

визволя́ти

-яю, -яєш, недок., визволити, -лю, -лиш, док., перех.

1》 Звільняти кого-небудь із неволі, ув'язнення і т. ін.

2》 Робити вільним, надавати свободи кому-, чому-небудь, позбавляючи гноблення, безправ'я, чийогось панування.

3》 Відвойовувати загарбану ворогом територію.

4》 Висмикувати, витягати що-небудь схоплене, затиснуте кимсь, чимсь.

5》 Допомагати виходити зі скрутного становища.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. визволяти — (робити вільним) звільняти, рятувати, виручати, (воюючи, здобувати попереднє) відвойовувати, перен., підсип, розкріпачувати, розкабалювати// розбивати кайдани.  Словник синонімів Полюги
  2. визволяти — визволя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. визволяти — ВИЗВОЛЯТИ – ЗВІЛЬНЯТИ – ВИВІЛЬНЮВАТИ, ВИВІЛЬНЯТИ Визволяти, визволити. Вживаються переважно у значеннях: "врятовувати когось з неволі, полону, ув’язнення тощо; надавати свободи комусь; здобувати в бою волю для когось...  Літературне слововживання
  4. визволяти — Звільняти, вивільняти, вибавляти, п. розковувати, розбивати <�рвати> кайдани чиї, жм. ослобоняти; (із скрути) рятувати, вирятовувати.  Словник синонімів Караванського
  5. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Робити вільним кого-, що-небудь, надавати свободу кому-, чому-небудь. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав ..  Словник української мови у 20 томах
  6. визволяти — див. рятувати  Словник синонімів Вусика
  7. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  8. визволяти — ВИЗВОЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЗВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Звільняти кого-небудь з неволі, полону, ув’язнення і т. ін. Наш отаман Гамалія, Отаман завзятий, Зібрав хлопців та й поїхав.. Із турецької неволі Братів визволяти (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  9. визволяти — Визволя́ти, -ля́ю, -єш сов. в. визволити, -лю, -лиш, гл. Освобождать, освободить; выручать, выручить. Визволь, Боже, нас, бідних невольників, з тяжкої неволі. ЗОЮР. І. 214. Зрозумієте правду, і правда визволить вас. Єв. І. VIII. 32.  Словник української мови Грінченка