Значення в інших словниках
-
визичити —
ви́зичити дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
визичити —
Ви́зичити, визи́чувати. Позичити. Ще нім прийшло до виплачуваня паїв та чиншу, ухвалено визичити 800 К (Канюк, 1906, 37); Маруся Сімович була в мене і оповідала, що в Берліні є закордонні українки, що мають українські строї і могли б їх визичити на показ.
Українська літературна мова на Буковині
-
визичити —
ВИ́ЗИЧИТИ див. визича́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
визичити —
ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ́ЧУВАТИ) рідше (багатьом). — Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити.
Словник синонімів української мови
-
визичити —
ВИ́ЗИЧИТИ див. визича́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
визичити —
Визича́ти, -ча́ю, -єш сов. в. визичити, -чу, -чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Словник української мови Грінченка