визнавати
визнава́ти
-наю, -наєш, недок., визнати, -аю, -аєш, док.
1》 перех. Вважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого-, чого-небудь.
2》 перех. і неперех., також із спол. що. Відверто признаватися в чому-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати істинність чогось.
|| Упевнившись у чому-небудь, вирішувати щось.
3》 перех. Вважати кого-, що-небудь за кого – що, ким, чим.
4》 тільки недок., перех. Дотримуватися того чи іншого віросповідання.
5》 із спол. що, діал. Дізнаватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови