Значення в інших словниках
-
вийняти —
ви́йняти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вийняти —
ВИ́ЙНЯТИ див. вийма́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вийняти —
вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце). 1. з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А.
Фразеологічний словник української мови
-
вийняти —
ВИЙМА́ТИ (брати що-небудь із середини чогось), ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ДОБУВА́ТИ, ВИДОБУВА́ТИ, ТЯГА́ТИ рідше, ЗДОБУВА́ТИ рідко; ВИШКРЯ́БУВАТИ, ВИШКРІБА́ТИ, ВИСКРІБА́ТИ (шкребучи); ВИШПО́РТУВАТИ (шпортаючи) розм.
Словник синонімів української мови
-
вийняти —
Ви́йняти, ви́йму, ви́ймеш; ви́йняв, ви́йняла; ви́йми, ви́йміть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вийняти —
ВИ́ЙНЯТИ див. вийма́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
вийняти —
Виймати, -маю, -єш сов. в. вийняти, -йму, -меш, гл. 1) Вынимать, вынуть; обнажать; освобождать. Ключі з-під голов виймав. Макс. Дай, Боже, воювати, та шабель не виймати. Ном. № 4637. Отцева й матчина молитва зо дна моря виймає. Макс.
Словник української мови Грінченка