Великий тлумачний словник сучасної мови

викашлювати

вика́шлювати

-юю, -юєш, недок., викашляти, -яю, -яєш, док., перех.

Кашляючи, видаляти що-небудь із горла.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викашлювати — вика́шлювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викашлювати — ВИКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КАШЛЯТИ, яю, яєш, док., що. Кашляючи, видаляти що-небудь із горла. Вода попала в мої легені, і я почав викашлювати її назовні (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. викашлювати — див. кашляти  Словник синонімів Вусика
  4. викашлювати — ВИКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́КАШЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. Кашляючи, видаляти що-небудь з горла. *Образно. Парубки її щиро боялися, бо коли Горпина кимось потрусить або й кине під ноги, то вже тому треба мерщій тікати й місяць викашлювати сором (Ю. Янов., II, 1958, 351).  Словник української мови в 11 томах