Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
виклинати —
виклина́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
виклинати —
ВИКЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́КЛЯСТИ, яну, янеш і лену, ленеш, док., кого, що, діал. Проклинати. [Матрона:] Не хочу, щоби люди нас виклинали... (І. Франко); Коли я заявила, що їду до Торонта [Торонто], мама мало мене не викляла... (У.
Словник української мови у 20 томах
виклинати —
ПРОКЛИНА́ТИ (піддавати прокляттю когось), КЛЯСТИ́, ЗАКЛИНА́ТИ, ВИКЛИНА́ТИ діал., СКЛИНА́ТИ діал. — Док.: проклясти́, заклясти́. Його жінка кляла-проклинала: "Бодай тебе, козаче-сіромахо, Побило в чистому полі" (дума)...
Словник синонімів української мови
виклинати —
ВИКЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. діал. Проклинати. [Матрона:] Не хочу, щоби люди нас виклинали.. (Фр., IX, 1952, 412).
Словник української мови в 11 томах