Великий тлумачний словник сучасної мови

виклинювання

викли́нювання

-я, с.

Дія за знач. виклинюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виклинювання — Выклинивание — thinning, wedging out, pinching out, feathering-out of layer — *Auskeilen, Auskeilung — поступове або різке зменшення потужності пласта чи покладу за простяганням до повного його зникнення. Причини...  Гірничий енциклопедичний словник
  2. виклинювання — ВИКЛИ́НЮВАННЯ, я, с., геол. Стан за знач. викли́нюватися. Поклади важкої нафти і бітуму пов'язані із зонами виклинювання крейдових пісковиків (з наук. літ.); Виклинювання в північно-східному напрямку визначає межі гідродинамічного впливу Карпат на прилеглі території (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах