виконуючий

вико́нуючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до виконувати.

Виконуючий обов'язки кого — особа, що працює на посаді кого-небудь іншого.

Значення в інших словниках

1. виконуючий — вико́нуючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виконуючий — ВИКО́НУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до вико́нувати. Вико́нуючий обо́в’язки кого — особа, що працює на посаді кого-небудь іншого.  Словник української мови в 11 томах