Великий тлумачний словник сучасної мови

викопати

ви́копати

див. викопувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викопати — ви́копати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викопати — ВИ́КОПАТИ див. вико́пувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. викопати — хоч з (з-під) землі́ ви́копай. Обов’язково знайди, дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Не йме віри, вражий пан.— Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь — каже (І. Нечуй-Левицький); — І що він говорить?...  Фразеологічний словник української мови
  4. викопати — ВІДКО́ПУВАТИ (копаючи, звільняти, витягати когось або щось закопане, засипане), ВИКО́ПУВАТИ, ВІДРИВА́ТИ (перев. риючи). — Док.: відкопа́ти, ви́копати, відри́ти. Ридаючи, прибігла й жінка Семенова. Об землю билася, поки чоловіка відкопували (Г.  Словник синонімів української мови
  5. викопати — Ви́копати, -копаю, -копаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. викопати — ВИ́КОПАТИ див. вико́пувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. викопати — Ви́копати, -ся см. викопувати, -ся.  Словник української мови Грінченка