викурений

ви́курений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до викурити.

Значення в інших словниках

1. викурений — ви́курений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. викурений — ВИ́КУРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́курити. Кожна викурена цигарка для мене – удар сигнального гонга, що звучав раніше здалека, а ось усе ближчає, ближчає і лунає вже на моєму порозі (В.  Словник української мови у 20 томах
3. викурений — Ви́курений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)