викушувати

вику́шувати

-ую, -уєш, недок., викусити, -ушу, -усиш, док., перех.

Кусаючи, виривати, виймати частину з чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. викушувати — вику́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викушувати — ВИКУ́ШУВАТИ, шую, шуєш, недок., ВИ́КУСИТИ, ушу, усиш, док., що. Кусаючи, виривати, виймати щось із чого-небудь. Семен почав пити варену з миски і край у мисці викусив (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
3. викушувати — Вику́шувати, -шую, -шуєш; ви́кусити, -кушу, -кусиш, -сять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. викушувати — ВИКУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Кусаючи, виривати, виймати частину з чого-небудь. Семен почав пити варену з миски і край у мисці викусив (Гр., Без хліба, 1958, 71).  Словник української мови в 11 томах
5. викушувати — Викушувати, -шую, -єш сов. в. викусити, -шу, -сиш, гл. Выкусывать, выкусить. Бодай тобі здох той півень, — викусив око. Рудч. Ск. І. 38.  Словник української мови Грінченка