вилазити
I в`илазити-ажу, -азиш, док., розм.
1》 Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях.
2》 Багато ходити, побувати скрізь, у багатьох місцях.
II вил`азити-ажу, -азиш і вилізати, -аю, -аєш, недок., вилізти, -зу, -зеш, док.
1》 Лізучи, вибиратися звідки-небудь, кудись.
|| розм. Виходити звідки-небудь, притримуючись руками або продираючись, протискуючись.
|| перен., розм. З труднощами позбавлятися чого-небудь, виходити з якого-небудь становища. Вилазити з боргів.
2》 Підніматися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь.
|| розм. Виходити на яке-небудь підвищення, на гору і т. ін.
|| перен., розм. Домагатися певного суспільного становища будь-якими засобами.
3》 розм. З'являтися, показуватися де-небудь, пробиватися звідкись назовні; висуватися.
|| перен. Робитися помітним.
4》 Випадати (про волосся, вовну і т. ін.).
5》 тільки недок., із запереч. не. Постійно перебувати де-небудь, не виходити звідкись.
|| перен. Постійно перебувати в якомусь стані, становищі.
Великий тлумачний словник сучасної української мови