виламання

ви́ламання

-я, с.

Дія за знач. виламати.

Значення в інших словниках

1. виламання — ви́ламання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати. При виламанні брил вапняку в кар'єрі утворюється дуже багато дрібних шматків каменю (з наук.-попул. літ.); Факт виламання дверей і викрадення офіційних документів підсудний не заперечував (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. виламання — ВИ́ЛАМАННЯ, я, с. Дія за знач. ви́ламати.  Словник української мови в 11 томах