вилізлий

ви́лізлий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до вилізти.

Значення в інших словниках

1. вилізлий — ви́лізлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вилізлий — ВИ́ЛІЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́лізти. І тепер уже авто гальмує на якійсь місячній (себто залитій вилізлим з-за хмари де-де місяцем, себто місячним анемічним світінням) анемоновій галявині (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. вилізлий — ВИ́ЛІЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ви́лізти. Крісло було низьке, з вилізлими пружинами (Вільде, Сестри.., 1958, 159).  Словник української мови в 11 томах