вимагач

вимага́ч

-а, ч.

Той, хто щось у когось вимагає; рекетир.

Значення в інших словниках

1. вимагач — вимага́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вимагач — ВИМАГА́Ч, а́, ч. Той, хто вимагає (у 1 знач.). Скільки їх таких розвелося, котрим пошанувати старших здається принизливим. Іноді навіть у добропорядній сім'ї воно раптом стає бездушним вимагачем, шкурником без совісті й честі (О.  Словник української мови у 20 томах
3. вимагач — див. хабарник  Словник синонімів Вусика