вимрівати

вимріва́ти

-аю, -аєш і вимріювати, -юю, -юєш, недок., вимріяти, -ію, -ієш, док., перех.

Виношувати у думці, у мріях; створювати в уяві.

Значення в інших словниках

1. вимрівати — вимріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимрівати — ВИМРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МРІЯТИ, ію, ієш, док., кого, що. Виношувати в думках, у мріях; створювати в уяві. Радість прийшла несподівана і зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (С.  Словник української мови у 20 томах
3. вимрівати — див. мріяти  Словник синонімів Вусика
4. вимрівати — ВИМРІ́ЮВАТИ (створювати в уяві, думках, мріях), ВИМРІВА́ТИ, ВИМА́РЮВАТИ, ОБМА́РЮВАТИ рідко; ОМРІ́ЮВАТИ (виношувати в думках). — Док.: ви́мріяти, ви́марити, обма́рити, омрі́яти. Її я вимріяв собі в ночах глухих безсонних... (В.  Словник синонімів української мови
5. вимрівати — ВИМРІВА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИМРІ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́МРІЯТИ, ію, ієш, док., перех. Виношувати у думці, у мріях; створювати в уяві. Радість прийшла несподівана і зовсім не тоді і не так, як вона вимрівала (Вас.  Словник української мови в 11 томах