Значення в інших словниках
-
випит —
ви́пит іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
випит —
ВИ́ПИТ, у, ч., розм. Розпитування, допит. На випиті важливо, щоб свідок не ухилявся від запитань і давав чіткі логічні відповіді слідчому (з Інтернету).
Словник української мови у 20 томах
-
випит —
ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли.
Словник синонімів української мови
-
випит —
ВИ́ПИТ, у, ч., розм. Розпитування, допит.
Словник української мови в 11 томах
-
випит —
Ви́пит, -ту м. Разспросъ, допросъ, вывѣдываніе.
Словник української мови Грінченка