випихач

випи́хач

-а, ч., розм.

Той, хто випихає, виганяє.

Значення в інших словниках

1. випихач — випи́хач іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. випихач — ВИПИ́ХАЧ, а, ч., розм., рідко. Той, хто випихає, виганяє когось. Се твої випихачі: і тебе випхнуть з світа, а самі зостануться (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
3. випихач — ВИПИ́ХАЧ, а, ч., розм. Той, хто випихає, виганяє. Се твої випихачі: і тебе випхнуть з світа, а самі зостануться (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. випихач — Випихач, -ча м. Выталкивающій, изгоняющій. Старику говорили о его дѣтяхъ: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а сами зостануться. Черниг. г.  Словник української мови Грінченка