випливати
виплива́ти
-аю, -аєш, недок., виплисти, випливти, -иву, -ивеш і рідко виплинути, -ну, -неш; наказ. сп. виплинь; док.
1》 Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег.
2》 Плисти водою звідки-небудь, кудись.
|| перен. Повільно, плавно виходити звідки-небудь.
|| перен. З'являтися звідки-небудь; ставати видним.
|| перен. Виникати, з'являтися (в думках, в уяві).
3》 тільки недок. Брати початок; витікати (про річку, струмок і т. ін.).
4》 тільки недок., перен. Бути логічним наслідком чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови