виплюнутий

ви́плюнутий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до виплюнути.

Значення в інших словниках

1. виплюнутий — ви́плюнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. виплюнутий — ВИ́ПЛЮНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́плюнути. Виплюнута пацієнтом олія після утримання її в роті з лікувальною метою матиме біле забарвлення і рідкий стан (з наук.-попул. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах