виповзати

I в`иповзати-аю, -аєш, док., перех.

1》 Повзаючи, облазити що-небудь.

2》 Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь.

II виповз`ати-аю, -аєш, недок., виповзти, -зе, -зеш; мин. ч. виповз, -ла, -ло; док.

1》 Повзучи, вибиратися звідки-небудь кудись.

2》 перен. Повільно рухаючись, виїжджати, виходити і т. ін. звідки-небудь, кудись.

|| Повільно рухаючись, з'являтися звідки-небудь, поширюватися десь.

Значення в інших словниках

1. виповзати — ви́повзати дієслово доконаного виду виповза́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виповзати — ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Повзаючи, облазити якийсь простір. Щоб правильно викласти кахлі з орнаментом, майстрам довелося виповзати всю вітальню (з Інтернету). 2. перен., розм. Домогтися чого-небудь, плазуючи, принижуючись перед кимсь.  Словник української мови у 20 томах
3. виповзати — див. лізти; повзти  Словник синонімів Вусика
4. виповзати — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. виповзати — ВИ́ПОВЗАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Повзаючи, облазити що-небудь. 2. Домогтися чого-небудь, повзаючи перед кимсь. [Кіндрат Антонович:] Панам подобається, щоб перед ними повзали навколішках.. Повзав і я перед вами, ну і виповзав… (Кроп., II, 1958, 281).  Словник української мови в 11 томах