випотина

ви́потина

-и, ж.

Піт, що виступає на тілі.

Значення в інших словниках

1. випотина — ви́потина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. випотина — ВИ́ПОТИНА, и, ж. Піт, що виступає на тілі. У період критичного зниження температури у хворих простежується випотина (з навч. літ.); Він увесь покрився випотиною, м'язи дрижали, тіло пересмикувало нервове тіпання (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. випотина — ПІТ (рідина, що виділяється підшкірними залозами), РОПА́ діал.; ВИ́ПОТИ, ВИ́ПОТИНА (перев. при захворюванні). Люди піднімали тяжкі молоти і били по граніту. Тіла їхні обливалися потом (М. Томчаній); — Розумієш, аж чуб ропою взявся: все село обходив, усіх куркульських собак роздрочив (М. Стельмах).  Словник синонімів української мови
4. випотина — ВИ́ПОТИНА, и, ж. Піт, що виступає на тілі. В період критичного зниження температури у хворих спостерігається випотина (Заг. догляд за хворими, 1957, 73).  Словник української мови в 11 томах