Великий тлумачний словник сучасної мови

виправдати

ви́правдати

див. виправдовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. виправдати — ви́правдати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виправдати — ВИ́ПРАВДАТИ див. виправдо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. виправдати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. виправдати — Ви́правда[и]ти, див. випра́вдувати  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. виправдати — ВИ́ПРАВДАТИ див. виправдо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. виправдати — Ви́правдати, -ся см. виправдувати, -ся.  Словник української мови Грінченка