Великий тлумачний словник сучасної мови

випрацювати

ви́працювати

-юю, -юєш, док., перех., рідко.

Домогтися чогось, одержати щось унаслідок праці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. випрацювати — ви́працювати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. випрацювати — ВИ́ПРАЦЮВАТИ див. випрацьо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. випрацювати — Ви́працювати, -цюю, -цюєш, -цює  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випрацювати — ВИ́ПРАЦЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., рідко. Домогтися чогось, одержати щось унаслідок праці. Скільки працював Твердохліб на бояр, а що випрацював? Болячку з мотузкою (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 457).  Словник української мови в 11 томах
  5. випрацювати — Ви́працювати, -цюю, -єш гл. Заработать тяжелымъ трудомъ.  Словник української мови Грінченка