випрілий

ви́прілий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до випріти.

Значення в інших словниках

1. випрілий — ви́прілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. випрілий — ВИ́ПРІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ви́пріти. Скошену траву необхідно зразу прибрати з газону, інакше під валками дернина стане випрілою, що спричинить появу бурих плям (із журн.  Словник української мови у 20 томах