Значення в інших словниках
-
вирядитися —
ви́рядитися дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
вирядитися —
[вир'адиетиес'а] -р'аджус'а, -диес':а, -диец':а, -д'ац':а; нак. -диес'а, -д'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
вирядитися —
ВИ́РЯДИТИСЯ див. виряджа́тися.
Словник української мови у 20 томах
-
вирядитися —
ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
вирядитися —
ВИ́РЯДИТИСЯ див. виряджа́тися.
Словник української мови в 11 томах