вирячування

виря́чування

-я, с.

Дія за знач. вирячувати.

Значення в інших словниках

1. вирячування — виря́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вирячування — ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виря́чувати. Хронічне отруєння ретинолом супроводжується втратою апетиту, збільшенням печінки, вирячуванням очей (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. вирячування — ВИРЯ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виря́чувати.  Словник української мови в 11 томах