вирізьблювати

вирі́зьблювати

-юю, -юєш, недок., вирізьбити, -блю, -биш; мн. вирізьблять; док., перех.

1》 Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін.

2》 Робити, виготовляти що-небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін.

Значення в інших словниках

1. вирізьблювати — вирі́зьблювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вирізьблювати — [виер’із'бл'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. вирізьблювати — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док. 1. що. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. Над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (С. Чорнобривець); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. вирізьблювати — РІЗЬБИ́ТИ (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, ВИРІЗА́ТИ (ВИРІ́ЗУВАТИ), КАРБУВА́ТИ, ВИКАРБО́ВУВАТИ (на поверхні твердого матеріалу); МЕРЕ́ЖАТИ (МЕРЕ́ЖИТИ), ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. вирізьблювати — Вирі́зьблювати, -блюю, -блюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вирізьблювати — ВИРІ́ЗЬБЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́РІЗЬБИТИ, блю, биш; мн. ви́різьблять; док., перех. 1. Чим-небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. Весь час робили на деревах зарубки для зв’язківців.  Словник української мови в 11 томах