висварити

ви́сварити

-рю, -риш, док., висварювати, -юю, -юєш, недок., перех., розм.

1》 Різко висловити кому-небудь своє незадоволення, обурення з його поведінки.

2》 Здобути кого-, що-небудь за допомогою сварки.

Значення в інших словниках

1. висварити — ви́сварити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. висварити — ВИ́СВАРИТИ див. висва́рювати.  Словник української мови у 20 томах
3. висварити — ЛА́ЯТИ (різкими словами висловлювати осуд, докори), СВАРИ́ТИ, ЛА́ЯТИСЯ, СВАРИ́ТИСЯ, КАРТА́ТИ, ГА́НИТИ, ГРОМИ́ТИ, РОЗНО́СИТИ підсил., КЛЯ́СТИ́ розм., ВІДЧИ́ТУВАТИ розм., ЧИ́СТИТИ розм., ГРІ́ТИ розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ГРИ́ЗТИ розм., НАБИРА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. висварити — ВИ́СВАРИТИ, рю, риш, док., перех., розм. 1. Різко висловити кому-небудь своє незадоволення, обурення з його поведінки. Крутонув [Павло] так, що динамка заскреготіла, як скажена, і поперегорали лампочки. Павла висварили і більше до техніки не пускали (Тют.  Словник української мови в 11 томах
5. висварити — Ви́сварити, -рю, -риш гл. Добыть съ бранью.  Словник української мови Грінченка