Великий тлумачний словник сучасної мови

висковий

виско́вий

ова, -кове.

Прикм. до висок.

|| Належний до виска. Вискова артерія. Вискова кістка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. висковий — виско́ви́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. висковий — ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Стос. до виска (див. висо́к¹). Висковий м'яз заповнює вискову ямку черепа (з наук.-попул. літ.); Під час дослідження пульсу на висковій кістці намацують і притискають артерію до кістки (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. висковий — ВИСКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Прикм. до висо́к; // Належний до виска. Вискова артерія; Вискова кістка.  Словник української мови в 11 томах