виснажувати

висна́жувати

-ую, -уєш, недок., виснажити, -жу, -жиш, док., перех.

1》 Дуже ослабляти, знесилювати кого-, що-небудь (про втому, голод, хворобу і т. ін.).

2》 Засівами, посадками без угноєння, добрив позбавляти ґрунт родючості.

Значення в інших словниках

1. виснажувати — висна́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виснажувати — Знесилювати, вимучувати, змучувати, стомлювати, виморювати; (голодом) захарчовувати; (сили) вичерпувати, (землю) виробляти.  Словник синонімів Караванського
3. виснажувати — ВИСНА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СНАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. кого, що. Дуже ослабляти, знесилювати кого-, що-небудь (про втому, голод, хворобу і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. виснажувати — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
5. виснажувати — Висна́жувати, -на́жую, -жуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. виснажувати — ВИСНА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СНАЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Дуже ослабляти, знесилювати кого-, що-небудь (про втому, голод, хворобу і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
7. виснажувати — Виснажувати, -жую, -єш сов. в. виснажити, -жу, -жиш, гл. Обезсиливать, обезсилить, истощать, истощить.  Словник української мови Грінченка