Великий тлумачний словник сучасної мови

високогір'я

високогі́р'я

-я, с.

Високогірна місцевість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. високогір'я — високогі́р'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. високогір'я — ВИСОКОГІ́Р'Я, я, с. Місцевість, розташована високо в горах. Черепиця. Жовті мури. Тиша, десята, ні, одинадцята ранку, п'ятниця, зимно, високогір'я, Високоальп'я .. Це Інсбрук, мої панове (Ю.  Словник української мови у 20 томах