виторопень

ви́торопень

-пня, ч.

1》 Той, хто осповпів, розгубився. Дивитися виторопнем.

2》 Вирячкувата людина.

Значення в інших словниках

1. виторопень — ви́торопень іменник чоловічого роду у складі фразеологізмів  Орфографічний словник української мови
2. виторопень — ВИ́ТОРОПЕНЬ, пня, ч.: ◊ Ви́торопні лови́ти — дивитися здивовано, розгублено і т. ін., витріщивши очі; ловити гави.  Словник української мови в 11 томах
3. виторопень — Ви́торопень, -пня м. 1) Оторопѣлый, растерянный. ви́торопні ловити. Воронь ловить, глазѣть. Зміевск. у. дивитись виторопнем. Смотрѣть растерянно. 2) Пучеглазый.  Словник української мови Грінченка